Балкани. Неймовірний регіон з дивовижним минулим та не менш захоплюючим сьогоденням. Ми проїдемо від русла Дунаю до Адріатичного узбережжя, щоб ближче пізнати його культуру і історію.
Проживання в двомісних номерах готелів по всьому маршруту (в національних парках – в тримісних) Всі пересування маршрутом, з урахуванням спеціально орендованого транспорту Вхідні квитки та послуги місцевих гідів Туристична страховка, яка покриває витрати у разі виявлення симптомів COVID-19 під час подорожі Супровід на всьому маршруті
Переліт у Белград і назад із Тирани (допоможемо підібрати оптимальні квитки) Чайові місцевим гідам (на бажання) Харчування ($30–40 в день)
Прилітаємо в Белград і заселяємося в готель. Увечері ми йдемо знайомитися із сербської кухнею. Їжа – це культ у Сербії, і в будь-якому місті цієї країни повно кафе, ресторанів та бістро, де подають місцеві страви. Сербська кулінарія увібрала традиції Центральної Європи, Анатолії та Греції. Ми обов'язково спробуємо смажені м'ясні ковбаски чевапчичі, шопський салат із сиру та овочів та сербську сарму, що схожа на наші голубці.
Вранці ми снідаємо традиційною балканською випічкою і вирушаємо досліджувати сербську столицю. Ми відвідаємо парк Калемегдан у старому місті. Тут, у місці, де сходяться річки Сава та Дунай, височіє Белградська фортеця, історія якої тягнеться ще з часів античності.
Ми перетнемо Саву і прогуляємося вуличками району Земун. Раніше це було окреме місто у складі Австро-Угорщини, яке розвивалося незалежно від Белграда. І зараз історична забудова Земуна з рудими черепичними дахами дуже сильно контрастує з соціалістичною архітектурою сербської столиці.
Ми познайомимося і з новою історією Сербії: побуваємо в мавзолеї югославського президента Тіто і побачимо будівлі міністерства оборони, зруйновані бомбардуваннями НАТО двадцять років тому. А ввечері нас чекає сучасний Белград: вулиця Кнез Міхайлова з її барами, де можна скуштувати місцеві сорти крафтового пива та ракії.
Залишаємо Белград і вирушаємо на північ (близько півтори години). Наша перша зупинка – Сремські Карловці. Зараз це невелике містечко, але століттями тут був розташований значущий релігійний, політичний і культурний центр. У Сремських Карловцях збереглася стара австро-угорська забудова, і вони вважається одним з найкрасивіших міст сучасної Сербії. До того ж Сремські Карловці відомі ще і своїми виноробнями – ми обов'язково відвідаємо одну з них, щоб продегустувати місцеві вина.
Далі ми вирушаємо в Петроварадинську фортецю, яку прозвали "дунайським Гібралтаром" через її розташування на березі річки. З цього місця чудово видно околиці, тому вже понад дві тисячі років різні цивілізації будують тут свої військові укріплення. З XIX століття фортецю не використовують за прямим призначенням, але ми все ще можемо насолодитись дунайськими краєвидами.
Ми переїжджаємо на протилежний берег і опиняємося в Новому Саді. Це друге за чисельністю населення місто Сербії та столиця багатонаціонального регіону Воєводини. Після обіду в одному з місцевих ресторанів ми прогуляємося історичними кварталами з австро-угорською архітектурою. Ночуємо в Новому Саді.
Ми вирушаємо в національний парк Тара на західному кордоні країни (5 годин).
Дорогою ми зробимо кілька зупинок біля югославських меморіалів, що присвячені героям і жертвам Другої світової війни. Вони більше відомі за своєю сербохорватською назвою – спо́меники (пам'ятники). Ці сміливі за стилем монструозні монументи встановлювали за часів Тіто у віддалених районах країни. Зараз бетонні велетні втратили свій ідеологічний бекграунд, але і далі дивують своїми формами та розмірами на тлі безлюдних околиць.
У парку Тара нас чекає невеличка піша прогулянка до оглядового майданчика, з якого відкривається приголомшливий краєвид на річку Дрину й озеро Перучац – на протилежному березі вже лежить Боснія і Герцеговина. На ніч ми зупинимося на березі мальовничого Заовінського озера.
Маршрут легкий за рівнем фізичного навантаження. Складається з тривалих прогулянок містом і недовгих треків на природі.
